Серед основних причин, які призвели до виникнення та поширення тіньової занятості, Голова Комітету назвала такі, як розбалансованість ринку праці та освітніх послуг, внаслідок чого посилюються різниця в кількісно-якісній структурі ринку праці та невідповідність рівня кваліфікації потребам роботодавців; проблеми ринку праці, пов'язані з низькими економічними стимулами до офіційного працевлаштування працівників та відсутність ефективної системи контролю; недосконалість організаційно-управлінських, регулятивних механізмів ринку праці та відсутність державної політики в сфері зайнятості населення, зокрема, щодо створення нових робочих місць; низькі офіційні доходи населення, що приводять до поширення бідності серед працюючих тощо.

Людмила Денісова підкреслила, що у І півріччі 2015 року за офіційними даними Держстату 26,4% населення працювало на неформальних робочих місцях від загальної кількості зайнятого населення, що становило 4,3 млн. осіб. У деяких областях, наприклад як Івано-Франківська, Рівненська, Закарпатська та Чернівецька була майже п'ятдесятивісоткова тіньова зайнятість. У розрізі вікових груп найвищий рівень тіньової зайнятості був характерний для молоді 15-24 роки - це 35,8%, та для осіб у віці 60-70 років - 36,2%.

"За даними Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук, найвищий рівень позитивних очікувань щодо розвитку економіки України у найближчі роки зафіксовано саме серед молоді. Отже, першочерговим завданням для держави має стати працевлаштування молоді на легальні робочі місця", - наголосила Голова Комітету.

Окрім проблеми неформальної зайнятості населення, за словами Людмили Денісової, існує й криза попиту роботодавців на робочу силу. Про це свідчить скорочення кількості вакансій за усіма видами економічної діяльності та груп професій, а також погіршення співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили.

Також Голова Комітету відзначила, що протягом двох останніх років державою полегшено умови для ведення бізнесу. "Запроваджено мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими та наглядовими органами, знижено розмірів податків, зменшення до 22% розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", - зазначила вона.

Однак, як підкреслила Людмила Денісова, недобросовісність окремих роботодавців, як однієї зі сторін соціального діалогу, призвела до тенденції порушення прав та гарантій працівників, зокрема щодо оплати праці. Так, упродовж 2015 року спостерігалася динаміка збільшення заборгованості з виплати заробітної плати, обсяг якої за офіційними даними Держстату збільшився на 42,5% і станом на 1 січня 2016 року становив 1 880,8 млн. грн. За оперативними даними на 1 лютого заборгованість складає понад 2 млрд. гривень.

"Порушені проблеми є постійним об'єктом уваги нашого Комітету та стають предметом розгляду під час здійснення контрольної функції. Зокрема, минулого року проведено "круглий стіл" стосовно шляхів розв'язання проблем щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати. Завтра, 11 березня, ми разом з Міжнародною організацією праці проводимо захід щодо пошуку шляхів зміцнення системи соціального забезпечення України. Також найближчим часом плануються слухання у Комітеті щодо реформування Державної служби зайнятості України, а також семінар щодо необхідності осучаснення прожиткового мінімуму як механізму підвищення рівня життя громадян", - повідомила голова Комітету.

Завершуючи виступ, Людмила Денісова підкреслила, що Комітет, не будучи стороною соціального діалогу відповідно до законодавства, у своїй діяльності також керується нормами Закону "Про соціальний діалог в Україні". До участі у засіданнях Комітету, інших заходах, робочих групах обов'язково запрошуються представники сторін соціального діалогу.

Довідково: у Міжнародній конференції взяли участь Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль, директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Штефан Маузер, заступник Голови Комітету з міжнародних справ Бундестагу Франц Тьоннес, представники Міністерства соціальної політики, Федерації профспілок та Федерації роботодавців, громадські експерти, науковці.